Словник Української Мови
Буква
1. Загортати, обмотувати щось навколо чогось, обвивати.
2. Заплітати, вплітати (волосся, коси тощо).
3. Складати, згортати (наприклад, вітрила).
4. Затягувати, обволікати (про туман, дим, імлу).
5. Вити, голосити (про плач з причитаннями, особливо на похороні).
6. Вити, скиглити (про собак, вовків).
Приклад 1:
Аби якось то витримати, аби не вдушитись… А часом розпирає зсередини золотим світлом, пурханням пташиної зграї, вибухом шампана — і тоді мусиш пекти і варити, місити, готувати, різати, сікти, солити, завивати і скручувати, аби бодай трохи вивільнитись від того шаленства, від солодкого очманіння. Чи добре я все кажу, панно Стефо?» Я вирішила промовчати, але й так певна, що ефект від цих слів легко можна було відчитати на моєму обличчі.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”