1. (про людину) Дуже високий на зріст, понад середній рівень.
2. (перен., про ціни, вимоги тощо) Надто високий, перебільшений, непомірний.
зависокий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Паркан був якраз у хлопа зависокий, і стріли монгольські не досягали молодців. Зате їх цільні, хоч і рідкі, стріли смертельно разили монголів і стримували їх від наближення.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”
Частина мови: прикметник () |