1. (про людину) Такий, що схильний до задуми, замисленості; задумливий.
2. (про вигляд, стан) Який виражає задуму, замисленість; задумливий.
3. (заст.) Такий, що схильний до мрій, фантазій; мрійливий.
зависний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Невольнича муза ~366 ÑÅÌÈÃÈÍÈ зійшли семигоряни зі семи гір: Семилінько Спанько Семипокіренко Боязкий Семилакімець Неситий Семипияк Бездонник Семисловоблуд Відступник Семизаздрець Зависний а останній (щоб йому не тільки язика, а й рученьки і ніженьки покрутило) Семиперекинчик Потурнак та й похваляються чий гріх найсемигрішен ÏÅÐØÈÉ Ізлазь, Спаньку, із печі: вогонь уже стріху мече! — Та поки зійде зі стріхи маю час на позіхи.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: прикметник () |