завищення

1. Дія за значенням дієслова “завищити”; надання чомусь вищої, ніж насправді, оцінки, ціни, значення, рівня тощо.

2. Результат такої дії; показник, величина, норма або вимога, що є надмірно високою, перебільшеною порівняно з об’єктивною, реальною або необхідною.

Приклади:

Приклад 1:
Невроз може не розвитися, але якщо до невміння розслаблятися та емоційно розряджатися, до постійного перевантаження і недосипання додати, скажімо, завищення оцінки самого себе і завищені вимоги до оточення, а також невміння урівноважено спілкуватися з колегами і домашніми, то нервовий розлад гарантований. Істерія – вид неврозу, властивий переважно жінкам.
— Котляревський Іван, “Енеїда”