Значення
-
Завидько — власна назва, що походить від українського діалектного слова “завида” (заздрість, заздрісна людина); прізвище, а також літературний персонаж, зокрема, головний герой однойменної повісті українського письменника Григорія Квітки-Основ’яненка, втілення хитрого та вдаваного благочестя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. завидько, р. завидька, д. завидькові, з. завидька, о. завидьком, м. завидькові, к. завидьку