завидько

Завидько — власна назва, що походить від українського діалектного слова “завида” (заздрість, заздрісна людина); прізвище, а також літературний персонаж, зокрема, головний герой однойменної повісті українського письменника Григорія Квітки-Основ’яненка, втілення хитрого та вдаваного благочестя.