завидка

Завидка — прислівник, що вживається в українській мові для позначення способу дії, коли щось робиться так, щоб викликати заздрість у інших, з метою похизуватися, виставити щось напоказ.

Завидка — прислівник, яким описують дію, виконану з явним бажанням, щоб інші позаздрили, з почуттям переваги та самозадоволення.