завидка

[zɑʋɪdkɑ] Прислівник

Буква:З

Значення

  1. Завидка — прислівник, що вживається в українській мові для позначення способу дії, коли щось робиться так, щоб викликати заздрість у інших, з метою похизуватися, виставити щось напоказ.

  2. Завидка — прислівник, яким описують дію, виконану з явним бажанням, щоб інші позаздрили, з почуттям переваги та самозадоволення.

Більше записів