1. (діал.) Утворити завивку, завитися, стати кучерявим (про волосся, шерсть тощо).
2. (перен., діал.) Покритися завитками, хвилями (наприклад, про дим, туман).
3. (перен., діал., рідк.) Почати вити, завивати (про вітер, бурю).
завичити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |