завичити

[zɑʋɪt͡ʃɪtɪ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (діал.) Утворити завивку, завитися, стати кучерявим (про волосся, шерсть тощо).

  2. (перен., діал.) Покритися завитками, хвилями (наприклад, про дим, туман).

  3. (перен., діал., рідк.) Почати вити, завивати (про вітер, бурю).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. завичита, р. завичити, д. завичиті, з. завичиту, о. завичитою, м. завичиті, к. завичито

Більше записів