завуальованість

Властивість або стан того, що є завуальованим; навмисне приховування, замаскування істинного змісту, форми або сутності чогось за зовнішньою оболонкою, що ускладнює безпосереднє сприйняття або розуміння.

У риториці та літературознавстві — стилістичний прийом, коли думка висловлюється не прямо, а опосередковано, через натяк, алегорію або інші засоби, що створюють “покривало” для прямого значення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |