1. Завжди, постійно, у будь-який час; безперервно.
2. (У розмовному мовленні) У будь-якій ситуації, за будь-яких обставин; неодмінно, обов’язково.
Словник Української Мови
Буква
1. Завжди, постійно, у будь-який час; безперервно.
2. (У розмовному мовленні) У будь-якій ситуації, за будь-яких обставин; неодмінно, обов’язково.
Приклад 1:
«Прокляті нервища» дійсно мордували його здавна, найбільше через те, що йому раз у раз доводилося вчити нездібних гімназистиків — отаких, як П’єр — та жити завсіди по чужих людях. Хтось торгнув двері.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Дехто звав тую квартиру катакомбою, льохом або підземеллям, бо й справді вона містилася в найнижчому, підвальному поверсі, та й, як воно завсіди водиться в московських rez de chaussée[54] вікна в ній були на однім рівні з землею. В ній було трошки темно, і сутеніло в ній зарані.
— Тютюнник Григорій, “Вир”