Завошивленість — стан, коли жива істона (переважно людина або тварина) сильно заражена вошами; наявність великої кількості вошей.
завошивленість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Завошивленість — стан, коли жива істона (переважно людина або тварина) сильно заражена вошами; наявність великої кількості вошей.
Відсутні