1. Який перебуває під впливом чарів, магії; зачарований, заколдований.
2. Який відчуває сильне захоплення, подив або захват; повністю поглинений чимось, що привернуло його увагу.
заворожений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ця тиша, це вікно, цей погляд заворожений, і навіть той їжак, що в листі шарудів. Здається з нами щось уже не те… Здається з нами щось уже не те… І навіть люди, місто й камні, Щось прошепоче – Те усе святе У що ти вірив – згинуло з віками Пройшло скрізь пальці, Як вода, зачерпнута відкритою рукою, А на лодоні лиш краплинки сну, У сяйві марив, як в полоні.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”
Приклад 2:
Хлопчик заворожений. Коли повз нас із блискавичною швидкістю мчить автомобіль — небесного кольору «Fiat» Лібермана, дріжджового магната, або чорний і витончений «Benz Velo» (фіакри, які раптом втекли від своїх коней), чи нестерпно деренчливий «Ford Quadricycle», наче ровер із чотирма величезними колесами — Фелікс покидає мене і подумки летить уперед.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: прикметник () |