Стан, коли хтось повністю захоплений, приголомшений або під сильним впливом когось або чогось, що позбавляє його здатності вільно мислити чи діяти; очарованість.
завороженість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Стан, коли хтось повністю захоплений, приголомшений або під сильним впливом когось або чогось, що позбавляє його здатності вільно мислити чи діяти; очарованість.
Відсутні