1. (діал.) Місце, де річка робить крутий поворот, закрут.
2. (діал.) Завиток, закрут (у волоссі тощо).
3. (діал., перен.) Заплутана, складна справа; закрут.
завороть
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— А як тобі подієся така завороть у голові, та чому ти жінці не скажеш, чому до церкви не підеш? — То пусте, бабо.
— Невідомий автор, “193 Vibrani Novieli Vasil Stiefanik”
Частина мови: іменник (однина) |