заворкотіти

[zɑʋorkotitɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Почати воркотати, видавати низькі, глухі, переривчасті звуки (про тварин, переважно про собак).

  2. Перен. Почати говорити сердито, невдоволено, бурчати, нарікати (про людину).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я заворкочу, ти заворкотиш, він заворкотить, ми заворкотимо, ви заворкотите, вони заворкотять

Більше записів