заворкотати

1. Почати воркотати, видавати низькі, муркотливі звуки (про голубів, інших птахів або тварин).

2. Перен. Почати говорити тихо, невиразно, з невдоволенням або лагідно бурчати (про людину).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |