1. Дія за значенням дієслова “заволодіти”: набуття права власності на щось, опанування чимось, захоплення чогось силою.
2. (заст.) Те саме, що володіння (у 1-му значенні): майно, територія або право, яким володіють.
заволодіння
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Похід Респондента по церквах можна (таким чином) розглядати як спробу заволодіння чимось особливо коштовним із церковного майна (малярство Пальми Старшого або Молодшого, Белліні, Тьєпольо; елементи церковного декору; чаші, дароносиці, монстранції, шкатули тощо). Якби Респондентові вдалося (а не виключено, що вдалося) викрасти яку-небудь п’ятсотлітню реліквію (на кшталт урни зі шкірою героїчного Браґадіна, здертою за наказом султана Мустафи), то він (маю на увазі Респондента) легко позбувся би своїх пекучих фінансових клопотів.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (однина) |