завмирання

Приклад 1:
Сумне завмирання в природі й печальна осінь життя. Але й у холодні, сірі дні душа часто здатна воскреснути в могутньому сплескові почуттів: Молчит стыдливая печаль, Лишь вызывающее слышно И, замирающей так пышно, Ей ничего уже не жаль… Відповідає українське: Мовчить, соромлячись, печаль, Визивне лиш сміється грішно І тій, що завмирає пишно, Вже нічогісінько не жаль… Федор Тютчев із його цнотливо вишуканим освіченням у коханні: Я о любви моей тебе не говорил, Но звезды в небосклоне радостно играли И хоры стройные такие песни пели, Что я … я о любви моей не говорил… З адекватним почуттям: Я про любов мою тобі не говорив.
— Самчук Улас, “Марія”