1. (від “завізний”) — так, що стосується завізних товарів; у спосіб, властивий завізним (не місцевим) продуктам.
2. (розм.) — так, що було привезено, доставлено з іншої місцевості чи країни; не місцевого походження.
Словник Української Мови
Буква
1. (від “завізний”) — так, що стосується завізних товарів; у спосіб, властивий завізним (не місцевим) продуктам.
2. (розм.) — так, що було привезено, доставлено з іншої місцевості чи країни; не місцевого походження.
Приклад 1:
Тепер в млині не завізно: млива там небагато. До вечора змелеш і додому вернешся.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”