1. (діал.) Те саме, що завія — сніговий замет, сугроб, утворений вітром; місце, де вітер зносить сніг.
2. (діал.) Те саме, що завій — завихрення повітря, вітрова вихора; вихор.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Те саме, що завія — сніговий замет, сугроб, утворений вітром; місце, де вітер зносить сніг.
2. (діал.) Те саме, що завій — завихрення повітря, вітрова вихора; вихор.
Приклад 1:
Ти не знаєш, Галю, яка мене завійна вхопила… Пече мене… отут пече… мов хто жару насипав…- указує на груди. Галя мовчала.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”