завія

1. Сильний снігопад із вітром, що утворює снігові замети; заметіль, хуртовина.

2. Сніговий сугроб, намет, утворений вітром; замет.

3. (у діалектах) Те саме, що завійка — невеликий сніговий замет, сніговий нанос.

Приклади вживання

Приклад 1:
22 березня 1935 Країна благовіщення Завія зелені, пожеже зелені, і квіття курява, і солов’їні схлипи. Столи весільні — ох — столи не встелені, і бджіл тьма-темрява, і молитовні липи.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”

Частина мови: іменник (однина) |