1. (геол.) Піщаний або сніговий нанос, утворений вітром; дюна, бархан.
2. (діал.) Сильний порив вітру, вихор, завируха.
3. (діал.) Завиток, кучер, локон.
завій
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Почуття — як сніги, над якими хрести, Забуття між завій, піднебесна імла… Світлий ангеле мій, у якого стріла, Я не встигла забути усеньке-усе, І тепер мене смерть у полях занесе… Я вросту у траву, я у воду ввійду, Я приснюся тобі у твоєму саду. Засвіти каганець при своєму лиці, Хай побачу сльозу, що повзе по щоці… Услухайся у ніч і вдивляйся у день: Все тобі розкажу, як не стане людей.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”
Частина мови: іменник (однина) |