Словник Української Мови
Буква
1. Традиційне привітання, вітальна промова або віршований тост на весіллі, ювілеї чи іншому урочистому святі, що часто має ритуальний характер і включає побажання здоров’я, щастя та благополуччя.
2. Рідкісне: дія за значенням дієслова “завітати”; відвідування, гостювання, прихід у гості.
Приклад 1:
У повітрі не відчувалося ніякого скандалу й ніякого занепокоєння, що бувають у таких випадках, як завітання поліції. Це вплинуло на Бойка і трохи заспокоїло його, але настирлива думка про поліцію глибоко копирсалась йому під серцем.
— Тютюнник Григорій, “Вир”