завірчування

1. Дія за значенням дієслова “завірчувати” — процес надання документам, підписам чи іншим об’єктам юридичної сили шляхом засвідчення їх вірності, справжності або відповідності певним вимогам уповноваженою особою (наприклад, нотаріусом).

2. Результат такої дії — засвідчений, офіційно підтверджений документ, підпис або інший об’єкт, що набув юридичної сили після відповідної процедури.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |