завірчування

[zɑʋirt͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “завірчувати” — процес надання документам, підписам чи іншим об’єктам юридичної сили шляхом засвідчення їх вірності, справжності або відповідності певним вимогам уповноваженою особою (наприклад, нотаріусом).

  2. Результат такої дії — засвідчений, офіційно підтверджений документ, підпис або інший об’єкт, що набув юридичної сили після відповідної процедури.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. завірчування, р. завірчування, д. завірчуванню, з. завірчування, о. завірчуванням, м. завірчуванні, к. завірчування

Більше записів