завідуючий
[zɑʋidujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Особа, яка очолює, керує якою-небудь установою, організацією, підприємством або їхнім структурним підрозділом; начальник, керівник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. завідуючий, р. завідуючого, д. завідуючому, з. завідуючого, о. завідуючим, м. завідуючім
Приклади з художньої літератури
-
— Віддаси завідуючому складом, отут у дворі, у підвалі він, скажеш, що я просив знайти тобі найменший розмір форми. Тільки дивись, дисципліна у нас сувора, майже військова. Щоб не просився назад. Приходь завтра на заняття у п’яту групу. Будеш у найбідовішій… п’ятій групі.— Василь Симоненко
-
У Ніни був чудовий настрій — завтра вона мала отримати пайок і мануфактуру, а сьогодні, замість того щоб хлюпати по болоті, їй довелося працювати нагорі, в деканаті. Там помічницею завідуючого канцелярією була Наталочка, яку за це називали “канцелярською крисою”, назва, яка так не личила їй з її довгими косами.— Олена Теліга
-
Раптом двері відчинилися, але до кімнати ввійшов не завідуючийканцелярією, а звичайний собі сторож з ганчіркою, відром і щіткою.— Олена Теліга