завідний

1. (у значенні власної назви) Стосовний до Заві́дня — села в Україні, або до його мешканців; походженням із Заві́дня.

2. (у значенні терміна, заст.) Те саме, що заві́дний — такий, що заводить, спричиняє щось; ініціативний, провідний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |