заведено

1. (присл.) Усталено, прийнято, звичайно, традиційно; так, як заведено (звичайно робити, діяти).

2. (дієсл., безос., минулий час) Про встановлення, запровадження певного порядку, звичаю, правила (вживається з прислівником “так”).

Приклади:

Приклад 1:
Пасмо її волосся страшенно лоскотало мою щоку, але я, усвідомлюючи відповідальність моменту, мужньо витримала це випробування і дочитала вірш до кінця… У ті часи було заведено, що жодна офіційна особа (аж до найвищого ранґу), яка відвідувала Чернігів, не оминала музею. Розумію, що це, мабуть, осмислювалося в рамках якоїсь ідеологічної повинности (творчість і особу Коцюбинського намагалися максимально наблизити до радянських стереотипів), але загалом то далеко не найгірша практика.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Як все — як заведено, як звичайно, як завжди («та й як все не вітєкав» — як завжди не хватило грошей). Володимир Яськов notes Примечания 1 Капіталу.
— Зеров Микола, “Камена”