завдаток

1. Сума грошей або майно, що передається однією стороною договору іншій як доказ укладення договору та забезпечення його виконання, зокрема на випадок порушення зобов’язань стороною, що його внесла.

2. Переносно: ознака, попередня подія або явище, що передбачає, обіцяє появу, розвиток чогось у майбутньому.

Приклади:

Приклад 1:
— Це завдаток, — мовив сірий і плеснув немитого по плечу, а тоді неквапом пішов за лаштунки. 1 Спеціальні карцери, розташовані безпосередньо на піддашшях тюрми.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Мiй ще з зими купив у пана одну десятину: й завдаток дав, а далi не хоче платити. Нащо, каже, маю викидать грошi, коли однаково земля буде моя.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Нехай пропадає завдаток. А менi шкода й завдатку.
— Самчук Улас, “Марія”