завалюха

[zɑʋɑljuxɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Розмовне позначення старої, занедбаної, часто похиленої або напівзруйнованої будівлі, хатини, сараю.

  2. Переносно — про щось дуже старе, застаріле, несучасне (наприклад, про механізм, техніку, одяг).

  3. У жартівливому або зневажливому вживанні — про незграбну, велику або неохайну річ.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. завалюх, р. завалюха, д. завалюхові, з. завалюха, о. завалюхом, м. завалюхові, к. завалюху

Більше записів