1. (спец.) Утворювати утор (кільцевий паз) на внутрішній поверхні циліндричної деталі, виготовляти утор.
2. (рідко) Забивати, закупорювати щілину, отвір чимось, законопачувати.
зауторювати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови