Значення
-
Верхня частина дерев’яної фортечної стіни, призначена для захисту захисників під час стрільби, зазвичай з бійницями та щілинами для спостереження.
-
Застаріла назва для укріплення, фортеці або оборонного валу.
-
(у переносному значенні) Захист, притулок, надійне місце.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. затин, р. затину, д. затинові, з. затин, о. затином, м. затині, к. затине