1. Який перестав шуміти, голосити, рухатися; такий, що настав після шуму, галасу, руху; заспокоєний, нерухомий.
2. Який перестав існувати, проявлятися; припинений, згаслий.
3. Який перестав говорити, мовчить; замовклий.
затихлий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Але затихлий Міка, почувши рух у матері від шепотіння, знову починає ссати. Ми мовчки слідкуємо за ним.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: прикметник () |