затихати

1. Ставати тихішим, зменшувати силу звуку; переставати шуміти, гомоніти, лунати.

2. Послаблюватися, вщухати, ставати менш інтенсивним (про явища, стани, дії).

3. Переставати рухатися, активнішати; заспокоюватися, вгамовуватися.

4. Приховувати свої почуття, переживання; замовкати, ставати стриманим.

Приклади вживання

Приклад 1:
— І на душі у Петра стало затихати. — Так увечері і скажу Наливайкові: живі до одного».
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: дієслово () |