затяжка

1. Дія за значенням дієслова “затягати” або “затягти”; процес тривалого, повільного втягування чогось або закріплення шляхом обмотування, стягування.

2. (Техн.) Елемент конструкції (металевий стрижень, трос, балка тощо), призначений для сприйняття розтягуючих зусиль і з’єднання частин споруди чи механізму.

3. (Розм.) Тривале, одноманітне виконання чогось, що викликає відчуття нудьги або затягування часу; затяжна, виснажлива справа.

4. (Муз.) Повільне, плавне виконання музичного фрагменту, сповільнення темпу; також знак (риска або дуга) у нотному письмі, що позначає таку манеру гри.

5. (Кулін.) Густа суміш (на основі борошна, яєць тощо), яку додають у суп, соус або фарш для надання їм більшої в’язкості та густоти.

6. (Розм., заст.) Глибоке, повільне затягування (вдихання) тютюнового диму, алкоголю тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |