затверджуваний

1. Такий, що підлягає офіційному схваленню, прийняттю уповноваженим органом, керівником тощо для надання чинності.

2. (У пасивній конструкції) Такий, який визнається, встановлюється як обов’язковий, незмінний (про норму, правило, стандарт).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |