Словник Української Мови
Буква
1. Надати чомусь офіційної сили, схвалити та зробити обов’язковим для виконання (про документи, плани, правила тощо).
2. Остаточно погодити, схвалити, прийняти (про рішення, кандидатуру, проект).
3. Зробити твердим, надати твердості, міцності; зміцнити.
Приклад 1:
У Переяславі чекав з військом воєвода Трубецькой з наказом привести козаків до повної покірливості й тоді затвердити вибори. По тому старшина зібралася в трапезній монастиря, аби зложити умови нової злуки з Москвою.
— Франко Іван, “Мойсей”