затверднути

1. Втратити пластичність, рідкий або м’який стан, перетворитися на тверде тіло; стати твердим, жорстким.

2. Перен. Стати непохитним, незмінним, жорстко визначеним; сформуватися остаточно (про думки, погляди, рішення тощо).

3. Медич. Стати щільним, нечутливим через запалення або інший патологічний процес (про тканини організму).

Приклади вживання

Приклад 1:
Темрява попереду стала густішою, так наче розлита смола встигла затверднути. — Обережно, — сказав Толік і почав підніматись.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |