1. Який набув твердості, став твердим; застиглий, затверділий.
2. Який став незмінним, постійним, усталеним; закріплений, установлений.
3. Про людину: який став непохитним у своїх переконаннях, поглядах; закоренілий.
затвердлий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |