Словник Української Мови
Буква
1. (про зображення, лінію, контур) Такий, що має м’який, плавний перехід між світлом і тінню, кольорами або тонами; згладжений, розмитий, без чітких меж.
2. (перен., про явище, думку, факт) Навмисно зроблений менш помітним, виразним або очевидним; прихований, замаскований, пом’якшений.
Приклад 1:
Заплющити очі й упірнути в сон, мріяти на самоті, додумувати в інтимній відчуженості свої затаєні думки або, може, й домріювати недосказане оповідачем і недописане самим Флобером про той інший, прекрасний, сонячний світ… Або, може, переживати нишком свій затушкований, а тепер розгальмований жах і свою особисту трагедію, свою таємницю… Сьогодні неділя й не гримітимуть засуви щохвилини, не стинатимуться розшарпані нерви.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”