затуркуваний

1. (Про людину) Який перебуває у стані втоми, знесилення, часто через надмірну працю, турботи або хворобу; зморений, знесилений.

2. (Перен., розм.) Який зазнав пошкоджень, зламаний, прийшов у непридатність (зазвичай про механізми, техніку).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |