1. (Про людину) Який перебуває у стані втоми, знесилення, часто через надмірну працю, турботи або хворобу; зморений, знесилений.
2. (Перен., розм.) Який зазнав пошкоджень, зламаний, прийшов у непридатність (зазвичай про механізми, техніку).
Словник Української Мови
Буква
1. (Про людину) Який перебуває у стані втоми, знесилення, часто через надмірну працю, турботи або хворобу; зморений, знесилений.
2. (Перен., розм.) Який зазнав пошкоджень, зламаний, прийшов у непридатність (зазвичай про механізми, техніку).
Відсутні