затуркуваний

[zɑturkuʋɑnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Про людину) Який перебуває у стані втоми, знесилення, часто через надмірну працю, турботи або хворобу; зморений, знесилений.

  2. (Перен., розм.) Який зазнав пошкоджень, зламаний, прийшов у непридатність (зазвичай про механізми, техніку).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. затуркуваний, р. затуркуваного, д. затуркуваному, з. затуркуваного, о. затуркуваним, м. затуркуванім

Більше записів