1. Завдати клопоту, турбот, обтяжити когось якимись справами, проханнями або необхідністю щось робити.
2. (розм.) Почати турбувати, непокоїти когось, набридати увагою, розмовами або діями.
затурбувати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |