затупілий
[zɑtupilɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який втратив гостроту, став тупим (про ріжучі предмети, інструменти).
-
Перен. Який втратив колишню гостроту, інтенсивність, ясність (про відчуття, розум, увагу тощо).
-
Перен. Про людину: який став менш кмітливим, спритним, тямущим; притупілий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. затупілий, р. затупілого, д. затупілому, з. затупілого, о. затупілим, м. затупілім