затупілий

1. Який втратив гостроту, став тупим (про ріжучі предмети, інструменти).

2. Перен. Який втратив колишню гостроту, інтенсивність, ясність (про відчуття, розум, увагу тощо).

3. Перен. Про людину: який став менш кмітливим, спритним, тямущим; притупілий.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |