затуманений

1. Який покритий туманом або затягнутий ним; що вкритий імлою, серпанком.

2. Переносно: що став менш ясним, чітким, виразним; приглушений, невиразний (про зір, свідомість, думки тощо).

3. Переносно: похмурий, сумний, смутний (про вираз очей, погляд).

Приклади вживання

Приклад 1:
Розум буває затуманений І зв’язаний путами там* Де бони панують. Це, якщо я не помиляюся, вірші Боеція1, одного римського філософа.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: прикметник () |