1. Почати видавати цвіркуння — характерні звуки, що їх утворюють цвіркуни, тертя крил одна об одну.
2. Перен. Почати говорити швидко, багато, голосно і безперервно, часто з досадливим або настирливим відтінком; забалакати, забреньчати.
зацвірчати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |