1. Відмовитися від когось або чогось, відкинути, відрікшись; зріктися, відцуратися.
2. Уживати закляття, замовляння; зачарувати, заворожити.
3. Розм. Різко відмовитися від чогось, знехтувати чимось; відкинути.
Словник Української Мови
Буква
1. Відмовитися від когось або чогось, відкинути, відрікшись; зріктися, відцуратися.
2. Уживати закляття, замовляння; зачарувати, заворожити.
3. Розм. Різко відмовитися від чогось, знехтувати чимось; відкинути.
Приклад 1:
Чи ж здола хто панію зацурати?
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”