зацупіти

[zɑt͡supitɪ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Розмовитися, домовитися про щось, досягти згоди в переговорах (зазвичай про неформальні або неофіційні домовленості).

  2. Ухопити, схопити когось або щось, заволодіти чимось (застосовується переважно в розмовній мові).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зацупіта, р. зацупіти, д. зацупіті, з. зацупіту, о. зацупітою, м. зацупіті, к. зацупіто

Більше записів