заціплений
[zɑt͡siplɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який перебуває у стані заціплення (нерухомості, напруження), знерухомлений, застиглий.
-
Який виражає заціплення, нерухомість, напруженість (про погляд, вираз обличчя тощо).
-
Упертий, завзятий у чомусь, що викликає сильний інтерес або пристрасть; захоплений, затятий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заціплений, р. заціпленого, д. заціпленому, з. заціпленого, о. заціпленим, м. заціпленім