1. Який виявляє інтерес до когось або чогось, звертає увагу, має пізнавальну або практичну заінтересованість.
2. Який має особисту матеріальну, службову або іншу вигоду від чогось, заінтересований у певному результаті чи розв’язанні справи.
Словник Української Мови
Буква
1. Який виявляє інтерес до когось або чогось, звертає увагу, має пізнавальну або практичну заінтересованість.
2. Який має особисту матеріальну, службову або іншу вигоду від чогось, заінтересований у певному результаті чи розв’язанні справи.
Приклад 1:
Не лише як зацікавлений спостерігач, а й як активний учасник. Була знана й люблена в колі шістдесятників.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Отже, металургійний заклад «Z» зацікавлений у пошуці та розробці нових методів господарського використання відходів. Особливим вимаганням підлягає також організація інформаційних потоків про відходи.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”