1. Прислівник, що означає виявлення зацікавленості, уважного ставлення до чого-небудь, з інтересом.
2. У мовленні або поведінці — так, що виражає зацікавленість, заінтригованість.
зацікавлено
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Виговський подивився зацікавлено. Вранці він від’їхав пріч.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прислівник () |