зацементування

Процес або результат дії за значенням дієслова “зацементувати”; нанесення цементного розчину на поверхню, заповнення цементом порожнин, щілин тощо для міцності, герметизації або вирівнювання.

У геології та гірничій справі — природний або штучний процес заповнення порожнин, тріщин у гірських породах мінеральними речовинами (часто кальцитом, кварцом), що призводить до утворення цементованих конгломератів або зміцнення масиву.

Переносно — набуття стійкості, незмінності, закріплення чогось у певному стані (наприклад, поглядів, соціальних інститутів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |